27 січня: Інформує Головне управління ДПС у Запорізькій області

Запорізькі власники VIP-авто сплатили до бюджетів більше п'яти мільйонів

У минулому році до місцевих бюджетів Запорізького регіону сплачено 5 мільйонів 325 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, надходження від власників елітних авто-юридичних осіб склали понад чотири мільйони гривень, від фізичних осіб – 1 мільйон 309 тисяч гривень.

Так, від представників бізнесу та мешканців м. Запоріжжя надійшло 2,7 мільйона гривень, від оріхівських та гуляйпільських платників – 628 тисяч гривень, бердянських і приморських – 387 тисяч гривень, мелітопольських та веселівських – 319 тисяч гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 258 тисяч гривень, енергодарських, кам'янсько-дніпровських та великобілозерських – 239 тисяч гривень, вільнянських та новомиколаївських – 202 тисячі гривень тощо.

Всього торік в регіоні нараховувалося 195 платників транспортного податку, серед яких 134 СГД-юридичні особи та 61 фізична особа.

Нагадаємо, транспортний податок сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) із середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня кожного року.

Перелік автівок, які підлягають оподаткуванню за 2021 рік, розміщений на сайті Міністерства економіки України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA. 

З доходів запоріжців місцеві скарбниці отримали майже десять мільярдів гривень

У 2021 році до місцевих бюджетів регіону сплачено 9 мільярдів 910 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень надходжень 2020 року перевищено на 18 відсотків, додатково надійшло понад півтора мільярда гривень. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Так, до міського бюджету Запоріжжя спрямовано 5 мільярдів 471 мільйон гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські платники забезпечили 1 мільярд 66 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські – 811 мільйонів гривень, бердянські і приморські – 605,5 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 485 мільйонів гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 385,5 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 261 мільйон гривень, вільнянські та новомиколаївські – 250,5 мільйона гривень тощо.

Всього минулого року податок на доходи фізичних осіб сплачували 78,3 тисячі компаній, підприємців і мешканців регіону, серед яких 18,3 тисячі юридичних осіб та 60 тисяч фізичних осіб.

Серед найбільших платників ПДФО – підприємства-виробники електроенергії, чавуну, сталі та феросплавів, вогнетривких виробів, літальних апаратів, супутнього устаткування, добування залізних руд та інші.

Нагадаємо, 31 січня є граничним днем сплати податковим агентом ПДФО, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку за грудень 2021 року. 

Сто запитань про РРО та товарний облік: вебінар для запорізького бізнесу

Керівники і фахівці профільних підрозділів податкової служби регіону провели тематичний вебінар щодо особливостей використання РРО у 2022 році. Під час спілкування з представниками бізнесу та територіальних громад податківці обговорили хвилюючі аспекти РРО-новацій та озвучили відповіді на найбільш актуальні запитання платників.

Під час онлайн-заходу працівники управління податкового аудиту та управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Запорізькій області детально розповіли про впровадження та практичне застосування РРО і програмних РРО, а також наголосили на відповідальності за порушення у сфері розрахункових операцій.

Було зазначено, що можуть не використовувати РРО або ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку І групи. Разом із цим повинні мати касову техніку, але не зобов'язані вести облік товарних запасів фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо вони не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Під час вебінару платники отримали відповіді на запитання, зокрема, щодо встановлення і реєстрації РРО та ПРРО, товарного обліку, програмування товарів, подання звітності, роботи в офлайн режимі та багато інших. 

Майже три тисячі запорізьких підприємств підвищили зарплати  працівникам

Податкова служба регіону в рамках плану спільних дій з органами місцевого самоврядування проводить заходи з легалізації доходів та найманої праці. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, діяльність підприємств, де заробітна плата виплачується на рівні нижче законодавчо встановленого, розглядається під час робочих груп, нарад та виїзних сесій.

Упродовж минулого року на засіданнях при держадміністраціях було заслухано 1144 роботодавця. У результаті 973 з них підвищили рівень оплати праці найманим працівникам, до бюджетів додатково надійшло 700 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб та 800 тисяч гривень єдиного внеску. На робочі групи до податкових органів на співбесіди було запрошено керівників 2300 підприємств, 1901 з яких виконали вимоги законодавства і збільшили зарплати. Додаткові надходження склали 1,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,7 мільйона гривень єдиного внеску.

Серед найбільших мінімізаторів заробітних плат – кредитні компанії, підприємства з виробництва робочого одягу, взуття, роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами, вирощування зернових, бобових і олійних культур.

Нагадаємо, у 2022 році мінімальна заробітна плата складає 6500 гривень. На неї нараховується єдиний внесок, а із зарплати сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. 

Рентні платежі запорізьких підприємств склали майже 1,7 мільярда гривень

У минулому році добувні компанії регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 694 мільйони гривень рентної плати за користування надрами. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, платежі перевищили рівень 2020 року майже на 1,2 мільярда гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 1 мільярд 184,5 мільйона гривень, до місцевих скарбниць – 509,6 мільйона гривень.

Підприємства Василівського району направили до бюджетів 1 мільярд 619,5 мільйона гривень, м. Запоріжжя – 29,3 мільйона гривень, від токмацьких і чернігівських платників скарбниці отримали майже 11 мільйонів гривень, пологівських, більмацьких та розівських – більше 9 мільйонів гривень, бердянських і приморських – 6,9 мільйона гривень, Запорізького району – 6,8 мільйона гривень тощо.

Всього торік на території області 579 суб'єктів господарювання на підставі спеціальних дозволів користувалися надрами та видобували корисні копалини.

Нагадуємо, 31 січня є граничним днем перерахування рентної плати за грудень 2021 року за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини. 

Запорізькі підприємства перерахували до держбюджету майже мільярд гривень податку на прибуток

У 2021 році запорізькі компанії сплатили до державного бюджету 968 мільйонів гривень податку на прибуток. Це на 127 мільйонів гривень або на 29 відсотків більше, ніж у 2020 році.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємства м. Запоріжжя забезпечили до державної скарбниці понад 660 мільйонів гривень. Від мелітопольських та веселівських платників надійшло близько 115 мільйонів гривень, бердянських і приморських – 78,5 мільйона гривень, вільнянських та новомиколаївських – майже 25 мільйонів гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 22 мільйони гривень, токмацьких і чернігівських – 20,4 мільйона гривень, оріхівських та гуляйпільських – 13,7 мільйона гривень, енергодарських, кам'янсько-дніпровських та великобілозерських – 11,4 мільйона гривень тощо.

Нагадаємо, 90 відсотків податку на прибуток підприємств зараховується до державного бюджету. Базова ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Відповідно Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім платників, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність. Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу "InfoTAX".

Яким чином здійснюється реєстрація книг обліку розрахункових операцій  на РРО?

  Реєстрація книг обліку розрахункових операцій здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

     Книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій, при цьому кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

     Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304), яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання.

     Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електроній формі, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі.

     У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

 

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС

Відповідно до Податкового кодексу України декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою « »;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Термін подання декларації акцизного податку у разі припинення підприємницької діяльності

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Податкова декларація, розрахунок, – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

При цьому Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 223 ПКУ).

Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Нормами ПКУ не передбачено окремих термінів подання декларації з акцизного податку у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання.

                                                                        

Планові та позапланові перевірки. Строки проведення

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Щодо строків проведення документальних планових та позапланових перевірок, то вони встановлені нормами ст. 82 ПКУ. Зокрема, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів. Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

 

Декларування 2022: хто повинен декларувати доходи?

01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.

Податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

У разі надсилання податкової декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати декларацію в електронній формі.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Обов’язковому декларуванню підлягають:

•        доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

•        доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

•        спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

•        доходи від продажу інвестиційних активів;

•        іноземні доходи.

 

Для визначення податкового зобовʼязання з плати за землю застосовується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила наступне.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0 %.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 30.11.2021№ 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік –1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не індексувалася.

З огляду на вищевказане коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік в обов’язковому порядку застосовується для розрахунку податкового зобов’язання на 2022 рік.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг?

     Відповідно до п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

     Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

     Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пп. 186.2, 186.3 і 186.3 прим. 1 ст. 186 ПКУ.

     Враховуючи вищенаведене, операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються: резиденту чи нерезиденту. 

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє,  що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання «Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?"

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/3Kms0cG

 

Застосування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Фізична особа має право сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування трьома рівними частинами. При цьому слід застосувати альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів. Зокрема замість 5; 9 та 2,5 відсотків - 6; 11,5 та 3 відсотки відповідно. Звертаємо увагу, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка збору, визначена пп. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:

першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу – до 01 листопада 2023 року;

третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ).

Що означає поняття тип ПРРО операцій «Інтернет торгівля» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

     З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

Застосування ПРРО: дії касира, що здійснює розрахункові операції

Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати:

- відкриття зміни,

- проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802).

Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

При зміні кваліфікованого електронного підпису касира необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

Акцизний податок: на яку продукцію змінено ставки

Пунктом 59 Закону України від 30.11.2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (набрав чинності з 01.01.2022 року):

-  внесено зміни до п.п. 215.3.1 ст. 215 ПКУ, стосовно збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

При цьому, такі зміни щодо збільшення ставок акцизного податку на алкогольні напої набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності  Законом №1914-ІХ (абз. 6 п. 1 Розділу ІІ Перехідних положень  Закону №1914-ІХ).

Отже, з 1 січня 2022 року збільшені ставки акцизного податку застосовуються лише для спирту, а для алкогольних напоїв, у тому числі пива – з 1 березня 2022 року.

Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку, встановлену на дату реалізації спирту етилового  - у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку.

Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.

Безготівкова форма розрахунків: чи застосовувати РРО

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані їх проводити через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок  (РК) (п. 1 ст. 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Безготівкові розрахунки – це:

- перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів,

- а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22).

РРО або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону № 265).

Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовуються.

При здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.

Вчасно сплатіть податки та внески!

Нагадуємо суб’єктам господарювання, що 20 січня 2022 року є останнім днем сплати:

- авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями,  які  обрали  спрощену  систему  оподаткування   І  та  ІІ груп за січень;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за грудень 2021 року.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555126.html

 

Затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків

 Міністерством фінансів України наказом від 12.01.2022 №7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків.

Узагальнююча податкова консультація містить відповіді на окремі запитання платників податків з урахуванням особливостей їх діяльності, які пов’язані з   реєстрацією та обліком об’єктів оподаткування, об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, та поданням повідомлення за формою № 20-ОПП.

Узагальнюючу податкову консультацію розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/77072.html.

Хто повинен здійснювати ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року?

РРО/ПРРО зобов’язані застосовувати, але не зобов’язані вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

- лікарських засобів та виробів медичного призначення,

- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння,

- або не є платниками ПДВ.

Звертаємо увагу, що не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів підприємці – платники єдиного податку І групи.

Отже, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється на підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію: - технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів, виробів медичного призначення; - ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.        

Що треба знати про подання декларації платниками єдиного податку

Податкова декларація платника єдиного податку  за звітний 2021 рік подається підприємцями– платниками єдиного податку:

- першої – другої групи до 01.03.2022 (включно),

- третьої групи – до 09.02.2022 (включно).

У 2022 році підприємці - єдинники першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця  за формою, затвердженою наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 (у редакції від 09.12.2020 № 752), у складі якої заповнюється (у разі виникнення такого обов’язку) додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп подають податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду:

- у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ,

- або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї груп,

- або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ. 

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари

Суб’єкти господарювання, включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, зобов’язані забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто такі продавці товарів повинні забезпечити можливість проведення розрахунків за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.

Зазначена норма передбачена постановою КМУ від 29.09.2010 №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: база для нарахування збору

Для декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів фізичної особи, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим НБУ станом на дату подання декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Платникам податку на прибуток: Інформаційний лист № 1/2022 щодо новацій в оподаткуванні

ДПС України підготувала Інформаційний лист № 1/2022. «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств».

Інформаційний лист № 1/2022 присвячено новаціям у частині податку на прибуток підприємств, запровадженими Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

У цьому інформаційному листі розглянуто, зокрема, зміни:

- повʼязані з коригуванням фінансового результату при розрахунку податку на прибуток підприємств;

- в обліку витрат на надання безповоротної фінансової допомоги при визначення обʼєкту оподаткування;

- у порядку визначення податкового зобовʼязання платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом;

- в обліку витрат на сплату роялті при визначенні обʼєкту оподаткування;

- у застосуванні різниць при використанні резерву сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів);

- у складі осіб, які мають право на пільги з податку на прибуток підприємств.

Ознайомитися з інформаційним листом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/555363.html

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Чи має право ФО – резидент подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та задекларувати актив у вигляді права грошової вимоги за договором позики, що надана іншій ФО за рахунок коштів (у національній або іноземній валюті), з яких не були сплачені податки у податкових періодах до 01.01.2021?».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555577.html

Покрокова відеоінструкція ДПС щодо завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса»

На офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) розміщено банер «Програмні РРО» з інформацією про ПРРО та дистрибутиви безкоштовного ПРРО від ДПС – програмне рішення «ПРРО Каса».

З покроковою відеоінструкцією «Як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса» можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Відеоуроки/Як завантажити програмне рішення ПРРО Каса (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/).

Так, для завантаження програмного забезпечення необхідно:

- перейти двічі за посиланням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Цей розділ банеру містить посилання на завантаження архіву з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.

- перейти за активним посиланням ПЗ для Android.

- після завершення завантаження архіву, його вміст необхідно скопіювати до обраної теки.

У керівництві користувача зазначається шлях розміщення електронного ключа та кваліфікованого сертифіката відкритого ключа касира для використання ПРРО Каса для Android.

Для встановлення ПРРО Каса для Android треба скопіювати файл PRRO.Pos.apk на пристрій (телефон, планшет, інший пристрій з операційною системою Android), після чого відкрити його безпосередньо на пристрої.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

- необхідно перейти за активним посиланням ПЗ для Windows. Після завершення завантаження архіву його вміст скопіюйте до обраної теки.

Для встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса для Windows запускається файл setup.exe.

Після завершення встановлення на пристрій програмного забезпечення ПРРО Каса, його можна використовувати.

Для входу в ПРРО Каса потрібно обрати теку, де розміщено електронний ключ та кваліфікований сертифікат відкритого ключа касира, та ввести пароль до нього.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п. п. 266.5.1 ст. 266 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5  ст. 266 ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом МФУ від 10.04.2015 № 408 (у редакції від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Зверніть увагу, що за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Платникам ПДВ: інформація щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування

Електронний кабінет забезпечує можливість платникам податків перегляд інформації щодо даних системи електронного адміністрування ПДВ (п. 421.2 ст. 421 ПКУ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Якщо ви користуєтесь податковою соціальною пільгою з ПДФО: дізнайтесь нові розміри

Будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року ( п.п. 169.1.1 ст. 169 ПКУ).

З 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн.

Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2022 році становить 3470,00 грн. (добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року х на 1,4 та округлений до найближчих 10 грн.  – (2481,00 ✕ 1,4) (п.п.169.4.1 ст.169 ПКУ).

Отже, сума загального місячного оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати зменшується на суму податкової соціальної пільги у 2022 році у розмірах:

- загальна ПСП для будь-якого платника податку становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому на 1 січня звітного податкового року – 1240,50 грн = (2481  ✕ 50%);

- для платника, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років ПСП становить 100% суми загальної ПСП у розрахунку на кожну таку дитину – 1240,50 грн;

- для платника, який є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років ПСП – 150% суми загальної пільги, – 1860,75 грн;

- для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ (зокрема Герої України, учасники бойових дій під час Другої світової війни) ПСП становить 200% суми загальної пільги - 2481,00 грн.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: проведення камеральної перевірки декларації

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку  (п. 15 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації (п.п. 15.1 підрозд. 94 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

У разі виявлення за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, податковий орган направляє протягом:

- 10 календарних днів у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом:

- 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору, декларант, який подав відповідну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення податкового органу подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом:

- 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області  повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Чи необхідно реєструвати КОРО на ПРРО?».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/555154.html

ГУ ДПС у Запорізькій області